ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЗАХИСТ

Відповідно до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу» громадяни, які ухиляються від призову на строкову військову службу, призову за мобілізацією, військового обліку або спеціальних зборів, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність.

Відповідальність за законну відмову від мобілізації не наступає. У випадку, якщо вас намагаються притягнути до відповідальності за законну мобілізацію такі дії підлягають оскарженню.

Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією:

Стаття 335  КК України: Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу – карається обмеженням волі на строк до 3 років.

Стаття 336 КК України (найпоширеніша). Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період – карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Для кваліфікації дій особи за статтею 366 КК України необхідно: встановити умисел і мету в ухиленні від призову під час мобілізації; встановити протиправну відмову від проходження військово-лікарської комісії.

Стаття 336-1 КК України: Ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період (крім відбудовного періоду) чи у разі проведення цільової мобілізації – карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Стаття 337 КК України: Ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦКСП, керівниками відповідних органів СБУ, відповідних підрозділів СЗРУ, – карається штрафом від 5100 грн до 8500 грн або виправними роботами на строк до 1 року.  

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією:

Стаття 210 КУпАП:  Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку – тягне за собою накладення штрафу від 510 грн. до 850 грн.

Виключенням є наявність поважних причин, через які громадянин не зміг прибути допункту збору. Вони обов’язково мають бути підтверджені документально. 

Стаття 210-1 КУпАП: Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1700 грн. 3400 грн. і на посадових осіб (зокрема роботодавців) – від 3400 грн. до 5100 грн.

Стаття 211 КУпАП: Зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату, – тягнуть за собою накладення штрафу від 510 грн. до 850 грн.

Повторні правопорушення, як правило, тягнуть за собою більш суворі наслідки, порівняно з першим правопорушенням.

Керівники ТЦК СП самостійно розглядають адміністративну справу і виносять постанову про притягнення до відповідальності. Скасовувати таку постанову можна лише у судовому порядку, подаючи позов проти центру комплектування.

КРИМІНАЛЬНА відповідальність настає, коли військовозобов’язаний, який не має права на відстрочку після належного вручення повістки, який пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним або обмежено придатним до служби та належним чином особисто отримав мобілізаційне розпорядження, в якому були вказані всі реквізити, зокрема дата вручення та дата і адреса прибуття до пункту збору, не з’явився до пункту збору у зазначену дату.

Чи можна відмовитися від мобілізації? Теоретично – так.

Однак, це не рекомендовано, адже за відмову від мобілізації передбачена відповідальність.

Важливо! Відмова від мобілізації може розцінюватися як ухилення від призову під час мобілізації, за що передбачено:

Кримінальну відповідальність: позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Адміністративну відповідальність: штраф від 3400 до 5100 гривень.

Хто може відмовитися від мобілізації без наслідків?

Ті, хто має законні підстави для відстрочки або звільнення від мобілізації.

Перелік таких підстав досить широкий.

Що буде, якщо я відмовлюся від мобілізації?

Складається акт про відмову, який підписується свідками.

Військкомат направляє акт до органів Національної поліції.

Поліція вирішує питання про притягнення до відповідальності.

НЕЛЕГАЛЬНИЙ ПЕРЕТИН КОРДОНУ

Незаконний перетин кордону у воєнний час може мати серйозні наслідки і призводити до адміністративної або кримінальної відповідальності залежно від конкретних обставин. Сам факт перетину кордону особою, яка не має права на це, або порушення правил перетину кордону може призвести до юридичних наслідків. Відповідно до обставин та методів незаконного перетину державного кордону, кримінальна відповідальність може бути застосована згідно з наступними статтями:

Стаття 358 КК України: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Стаття 369 КК України: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

Стаття  336 КК України: Ухилення від мобілізації на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

У всіх ситуаціях незаконного перетину кордону чоловіками віком від 18 до 60 років, незалежно від методу, їхні дії можуть кваліфікуватися за статтею 336 Кримінального кодексу України, оскільки найчастіше це порушення здійснюється з метою ухилення від призову.

Покарання за незаконний перетин кордону залежить від форми відповідальності та статті, за якою особа притягається до відповідальності. Це може бути штраф, обмеження волі або навіть позбавлення волі. Конкретні види та розміри відповідальності за незаконний перетин кордону у військовий час визначаються у санкціях відповідних статей Кримінального кодексу України або Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ЯК БЕЗОПЛАТНА ВТОРИННА ПРАВОВА ДОПОМОГА НАДАЄТЬСЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ТА ПІД ЧАС ЗАТРИМАННЯ/АРЕШТУ?

Якщо вас затримали правоохоронці за підозрою у вчиненні кримінального або адміністративного правопорушення, у вас є право на захист.

Правоохоронні органи зобов’язані повідомити до системи БПД про ваше затримання для призначення адвоката. Також ви можете захищати себе самостійно або зателефонувати власному адвокату. Якщо у вас його немає — вам повинні призначити захисника. Його послуги будуть безоплатними для вас, але адвокат отримає оплату з Державного бюджету України (це безоплатна вторинна правнича допомога).

Право на правову допомогу – це гарантована Конституцією України можливість фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги.

У демократичній, правовій державі, якою є Україна, значна роль у забезпеченні прав та свобод громадян відведена праву особи на правову допомогу, що визначено у статті 59 Конституції України. Це право є одним із фундаментальних, невід’ємних прав людини і застосовується у всіх сферах правової практики.

Конституційне право кожного на правову допомогу в сутності є гарантією реалізації, захисту та забезпечення інших прав і свобод людини і громадянина, відтак воно має велике соціальне значення. Начало формы

Згідно з частиною першою статті 59 Конституції України кожен має право на   професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

На сьогодні питання надання безоплатної правової допомоги   врегульовано Законом України «Про безоплатну правову допомогу», який набрав чинності 09 липня 2011 року.

Так, Законом передбачено надання первинної та вторинної безоплатної правової допомоги.

Безоплатна первинна правова допомога (БППД) включає такі види правових послуг:

надання правової інформації;  

консультацій і роз’яснень з правових питань;

складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення – власників земельних ділянок;

надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Звернутися за правовою допомогою можна до найближчого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги чи бюро правової допомоги, адреси яких  розміщені на сайті системи безоплатної правової допомоги. Безоплатну первинну правову допомогу можуть надавати також спеціалізовані  установи, інші суб’єкти. 

Яким чином надається безоплатна вторинна правова допомога?

Надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, та працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом.